Кадиєвецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

   




Методична робота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функціональні обов’язки заступника директора з НВР

 

Функціональні обов’язки

Види діяльності

Періодичність, термін виконання

1

Організація НВП на основі Статуту школи, навчальних планів, нормативних документів МОН України

  1.  Складання розкладу навчальних занять.
  2.  Складання розкладу індивідуальних занять.
  3.  Складання розкладу факультативів.
  4.  Складання розкладу для учнів, які навчаються вдома.
  5.  Підготовка проектів навчальних планів.
  6.  Складання графіка чергування вчителів.
  7.  Складання графіка шкільного контролю.
  8.  Складання графіка контрольних робіт.
  9.  Підготовка режиму роботи школи.
  10.  Підготовка режиму роботи учнів.

11.Підготовка авторських і адаптованих програм варіативної складової навчального плану на наступний рік.

2 рази на рік (вересень, січень)

Вересень, січень

 

Вересень, січень

 

 

 

2 рази на рік

 

2 рази на рік

 

2 рази на рік

 

Раз на рік

 

Раз на рік

Раз на рік

Коли потрібно

2

Забезпечення виконання навчальних програм

  1.  Перевірка календарного планування
  2.  Індивідуальна співбесіда з учителями з питання виконання навчальних програм
  3.  Підготовка карток обліку виконання навчальних програм на наступний рік
  4.  Заповнення облікових карток з виконання навчальних програм

Вересень, січень

 

2 рази на рік

 

 

Червень

 

 

Червень, серпень

3

Керівництво і контроль за роботою вчителів

1. Складання шкільного графіка контролю на підставі річного плану роботи школи

Серпень - вересень

4

Керівництво і контроль за рівнем навчальних досягнень учнів з окремих предметів

  1.  Складання шкільного графіка контролю на підставі річного плану роботи школи.
  2.  Засідання педради з питання рівня викладання і навчальних досягнень з _____________

Серпень – вересень

 

Згідно з річним планом

5

Керівництво і контроль за успішністю і поведінкою учнів

Складання шкільного графіка контролю на підставі річного плану роботи школи

Серпень - вересень

6

Керівництво і контроль за роботою предметних гуртків

Складання шкільного графіка контролю на підставі річного плану роботи школи

Серпень - вересень

7

Керівництво і контроль за роботою факультативів

Складання шкільного графіка контролю на підставі річного плану роботи школи

Серпень - вересень

8

Керівництво і контроль за проведенням індивідуальних занять

Складання шкільного графіка контролю на підставі річного плану роботи школи

Серпень - вересень

9

Керівництво і контроль за роботою з учнями, які навчаються вдома

  1.  Складання шкільного графіка контролю на підставі річного плану роботи школи
  2.  Анкетування батьків із проблеми організації навчання вдома

Серпень – вересень

 

Серпень - вересень

10

Організація роботи із забезпечення навчальних кабінетів наочністю і технічними засобами навчання

  1.  Аналіз матеріальної бази кабінетів у поточному навчальному році
  2.  Аналіз забезпечення навчальних кабінетів наочністю
  3.  Консультація щодо складання плану роботи навчального кабінету
  4.  Контроль за складанням планів роботи навчальних кабінетів
  5.  Внесення пропозицій щодо дообладнання навчальних кабінетів

Раз на семестр

 

Раз на рік

 

Серпень

 

Вересень

 

Травень

11

Поповнення шкільної бібліотеки, методичного кабінету навчально-методичною, художньою літературою, журналами, газетами

  1.  Аналіз бібліотечного фонду шкільної бібліотеки і методичного кабінету
  2.  Поповнення картотеки                             « Документи про освіту»

Травень

 

 

Постійно

12

Організація роботи з узагальнення й поширення ППД

  1.  Узагальнення досвіду вчителів школи, які атестуються (підтверджують) на вищу категорію, педагогічне звання
  2.  Підготовка тематичних методичних альманахів
  3.  Робота з поповнення картотеки ППД школи, міста…
  4.  Організація творчих звітів учителів
  5.  Складання графіка проведення відкритих уроків

Протягом року

 

 

 

Жовтень

 

Протягом року

 

Лютий, березень

 

Жовтень

 

13

Організація методичної роботи з предметів

  1.  Аналіз роботи вчителів з методичної проблеми
  2.  Аналіз роботи МО вчителів предметників
  3.  Консультації з планування роботи МО на наступний навчальний рік
  4.  Консультації вчителів з питань планування самоосвіти на наступний рік
  5.  Контроль за заповненням вчителями інформаційних карток з методичної проблеми
  6.  Індивідуальні співбесіди з питань методичних утруднень учителя
  7.  Засідання методичних об’єднань
  8.  Аналіз роботи МР школи
  9.  Планування роботи МР школи

Березень

 

Червень

 

Червень

 

Серпень

 

 

Квітень, травень

 

 

Раз на семестр

 

4-5 раз на рік

Червень

Червень

14.

Регулювання навчального навантаження учнів

  1.  Складання графіків проведення к/р і тематичної атестації відповідно до розкладу занять
  2.  Перевірка обсягу д/з

Вересень

Січень

15.

Складання проекту навчального плану

  1.  Аналіз рівня реалізації навчального плану за поточний рік
  2.  Вивчення нормативних документів на наступний рік
  3.  Вивчення освітніх запитів замовників освітніх послуг
  4.  Аналіз реалізації Концепції розвитку школи в поточному році
  5.  Аналіз використання варіативної складової плану
  6.  Анкетування учнів з метою виявлення освітніх потреб

Лютий

 

Лютий-березень

 

Лютий – квітень

 

Лютий-березень

 

Лютий – квітень

 

Лютий – квітень

 

16.

Контроль за правильністю оцінювання навчальних досягнень учнів

  1.  Аналіз об’єктивності оцінювання т/а
  2.  Аналіз об’єктивності оцінювання н/д за семестри і рік
  3.  Аналіз об’єктивності оцінювання н/д лід час ДПА

Постійно

 

 

2 рази на рік

Травень-червень

17.

Організація і проведення ДПА

  1.  Вивчення нормативних документів МОНУ
  2.  Підготовка заходів щодо організованого закінчення навчального року
  3.  Аналіз організації повторення навчального матеріалу
  4.  Складання розкладу передекзаменаційних консультацій
  5.  Складання розкладу ДПА

Постійно

 

Березень-травень

 

 

1 раз у ІІ семестрі

 

Березень – квітень

 

Квітень

18.

Звітно-аналітична документація про стан НВП

  1.  Аналіз діяльності школи за навчальний рік
  2.  Підготовка статистичних звітів

 

  1.  Аналіз моніторингових відстежень

 

 

Травень

 

Вересень, січень, червень

Постійно

19.

Ведення документації з НВП

  1.  Підготовка організаційних та аналітичних наказів
  2.  Аналіз стану кл. журналів, журналів факультативів, інд. занять тощо
  3.  Аналіз стану учнівських зошитів та щоденників
  4.  Ведення обліку пропущених та заміщених уроків
  5.  Проведення методичної наради щодо ведення шкільної документації та дотримання орфографічного режиму

Постійно

 

Щотижня з різних питань

 

2 рази на рік

 

Постійно

 

2 рази на рік

 

 

 

 

Циклограма

діяльності заступника директора

з навчально-виховної роботи

 

Серпень

Організаційна діяльність

  •  Участь у доборі та розстановці педкадрів
  •  Розподіл педагогічного навантаження вчителів
  •  Організація роботи класних керівників з оформлення класних журналів
  •  Уточнення контингенту учнів по класах
  •  Складання розкладу на І семестр
  •  Уточнення робочого навчального плану та програм
  •  Підготовка шкільної документації

Методична діяльність

  •  Участь у підготовці та проведенні педагогічної ради за підсумками минулого

              навчального року та завдання на новий навчальний рік

  •  Проведення інструктивно-методичної наради з учителями (методика   

проведення першого уроку, вимоги до оформлення шкільної документації, єдині педагогічні вимоги до учнів тощо)

  •  Участь у серпневих методичних заходах

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Огляд готовності навчальних кабінетів до нового навчального року
  •  Перевірка календарно-тематичних планів учителів
  •  Підготовка проектів наказів щодо організаційного початку нового навчального

              року

Вересень

Організаційна діяльність

  •  Участь у складанні тарифікації
  •  Складання розкладу додаткових індивідуальних занять, факультативів,

              курсів за вибором

  •  Складання графіка проведення контрольних, лабораторних, практичних,

               творчих робіт на І семестр

  •  Складання графіка чергування вчителів по школі
  •  Організація індивідуальних занять вдома для дітей, які потребують цього
  •  Внесення коректив до розкладу уроків

Методична діяльність

  •  Надання допомоги керівникам МО  щодо планування роботи
  •  Інструктивно-методична нарада для нових учителів, індивідуальна робота з

              ними

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Організація проведення єдиних контрольних робіт у класах нового набору з

              метою виявлення рівня навчальних досягнень учнів

  •  Статистичні звіти
  •  Перевірка особових справ учнів
  •  Уточнення списків учнів
  •  Організація перевірки забезпечення учнів підручниками
  •  Перевірка організованості початку нового навчального року (загальний

              оглядовий контроль)

  •  Контроль щодо попередження помилок у роботі молодих спеціалістів
  •  Перевірка техніки читання і письма у молодших школярів (кінець вересня)

 

Жовтень

Організаційна діяльність

  •  Організація й проведення педагогічного  консиліуму вчителів, які працюють у 5          класах та класоводів випускних класів початкової школи з метою вироблення єдиних педагогічних вимог щодо наступності у навчанні
  •  Робота з керівниками МО з питань організації та проведення шкільних олімпіад (І етап)

Методична діяльність

  •  Інструктивно-методична нарада для вчителів з питань проведення атестації медпрацівників
  •  Проведення відкритого уроку для молодих спеціалістів

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Перевірка правильності оформлення журналів для факультативних занять
  •  Перевірка документації щодо планування роботи вчителів(календарне, вибірково-поурочне, роботи навчальних кабінетів, позакласної роботи з предмету)
  •  Вивчення проблеми наступності у навчанні в початкових та 5-х класах (порівняльний аналіз стану викладання  відвіданих  уроків з основних предметів,  аналіз рівня навчальних досягнень за результатами контрольних робіт)
  •  Перевірка ведення шкільної документації

Листопад

Організаційна діяльність

  •  Організація та надання допомоги у проведенні предметних тижнів
  •  Проведення педагогічного консиліуму щодо визначення реальних навчальних можливостей учнів 8-х класів; організація роботи зі слабовстигаючими та обдарованими дітьми

Методична діяльність

  •  Інструктивно-методична нарада з вчителями, які працюють у 9 класах
  •  Вивчення системи роботи вчителів, які атестуються
  •  Інструктивно-методична нарада для вчителів, які претендують на встановлення вищої кваліфікаційної категорії (підготовка до творчого звіту)

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Перевірка роботи бібліотеки щодо забезпечення учнів навчальною літературою
  •  Контроль за навчально-виховним процесом
  •  Перевірка роботи предметних гуртків, факультативів, курсів за вибором

Грудень

Організаційна діяльність

  •  Участь у батьківських зборах за підсумками навчально-виховної роботи
  •  Складання плану роботи вчителів на канікулах
  •  Нарада з класними керівниками з питань моніторингу успішності за І семестр
  •  Робота щодо участі у ІІ етапі предметних олімпіад
  •  Участь у І турі конкурсу «Учитель року»

Методична діяльність

  •  Підготовка розпорядження щодо закінчення І семестру та проведення методичної роботи під час канікул

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Контроль за навчально-виховним процесом
  •  Підготовка та проведення контрольних робіт, аналіз результатів (довідка)
  •  Співбесіди з учителями щодо стану виконання навчальних програм, аналіз та узагальнення матеріалів
  •  Перевірка стану всеобучу (відвідування учнями школи, робота з важковиховуваними учнями, створення умов для навчання)
  •  Підбиття підсумків щодо обладнання навчальних кабінетів

Січень

Організаційна діяльність

  •  Участь у підготовці та проведенні засідання педради
  •  Складання розкладу уроків, графіка контрольних, практичних, лабораторних робіт на ІІ семестр
  •  Складання графіка внутрішкільного контролю на ІІ семестр
  •  Уточнення графіка чергування вчителів по школі
  •  Робота з комплектування перших класів (відвідування ДНЗ, організація екскурсій до школи, організація занять)
  •  Організація участі школярів у ІІІ етапі предметних олімпіад
  •  Організація участі у конкурсі-захисті науково-дослідницьких учнівських робіт

Методична діяльність

  •  Проведення співбесід з учителями про стан їхньої роботи над методичною т проблемою, надання методичної допомоги, узагальнення матеріалів

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Перевірка класних журналів щодо виконання навчальних планів (практичних, лабораторних, творчих робіт); дотримання вимог щодо ведення класного журналу
  •  Перевірка календарного планування на ІІ семестр
  •  Перевірка дотримання єдиних педагогічних вимог, навантаження учнів (домашні завдання) - класно-узагальнюючий контроль
  •  Контроль за навчально-виховним процесом

Лютий

Організаційна діяльність

  •  Участь у роботі шкільної атестаційної комісії

Методична діяльність

  •  Створення творчих груп з питань розробки плану навчально-виховної та методичної роботи

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Аналіз стану успішності учнів
  •  Перевірка стану виконання навчальних програм (записи у класних журналах, спостереження під час відвідування уроків)
  •  Перевірка та контроль вчителями-предметниками стану ведення зошитів учнями
  •  Контроль за виконанням єдиного орфографічного та мовного режиму
  •  Контроль ведення документації МО

Березень

Організаційна діяльність

  •  Визначення вчителів, які працюватимуть у 5-х класах, ознайомлення їх з особливостями роботи (за узгодженням з директором)
  •  Підготовка матеріалів до міської атестаційної комісії
  •  Проведення заходів з питань підготовки до ДПА та ЗНО
  •  Підготовча робота щодо планування роботи школи на наступний навчальний рік (анкетування медпрацівників, учнів, батьків), узагальнення матеріалів
  •  Участь у підготовці та проведенні педради

Методична діяльність

  •  Інструктивно-методична нарада  з метою ознайомлення з інструкцією щодо проведення ДПА
  •  Створення робочої групи з питань планування роботи щодо реалізації завдань науково-методичної проблеми на наступний навчальний рік

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Контроль за відвідуванням учнями занять
  •  Перевірка ведення шкільної документації (вибірково)

Квітень

Організаційна діяльність

  •  Складання розкладу консультацій та ДПА
  •  Підготовка документації про звільнення учнів від ДПА
  •  Участь у складанні графіку відпусток та зайнятості вчителів улітку
  •  Підготовка до комплектування перших та десятих класів

Методична діяльність

  •  Підбиття підсумків стажування

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Контроль за навчально-виховним процесом
  •  Перевірка  стану  підготовки до ДПА з предметів

Травень

Організаційна діяльність

  •  Підготовка документації щодо проведення ДПА у 11 класах
  •  Участь у батьківських зборах
  •  Організація огляду підручників, якими користувалися учні
  •  Оформлення документів: атестатів, грамот

Методична діяльність

  •  Проведення заходів щодо підсумків роботи вчителів над індивідуальними методичними темами
  •  Попереднє обговорення методичних заходів на новий навчальний рік

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Перевірка класних журналів з метою виявлення ступеня виконання навчальних програм
  •  Перевірка готовності кабінетів до атестації
  •  Перевірка проведення консультацій
  •  Аналіз рівня забезпечення школи навчальними посібниками і підручниками на новий навчальний рік

Червень

Організаційна діяльність

  •  Підготовка документів щодо проведення навчальних екскурсій та навчальної практики
  •  Підготовка документації щодо проведення ДПА у 9 класах
  •  Набір у перші та десяті класи
  •  Організація роботи зі слабовстигаючими учнями (розклад занять, зошит індивідуальних занять влітку, списки учнів, відповідальних за роботу влітку)
  •  Попередній розподіл педагогічного навантаження (за результатами індивідуальних бесід з учителями)

Методична діяльність

  •  Планування методичної роботи на наступний навчальний рік

Контрольно-аналітична діяльність

  •  Перевірка записів в особових справах учнів
  •  Підготовка звітів за рік (атестація, підсумки року)

 

 

ково важливого значення набуває  систематична робота з підвищення кваліних завдань розвитку, вдосконалення і  підвищення професійної майстерносмін здобуття повної загальної середньої освіти. Реалізується вона різними шляхами, але  основним  є  організація  і проведення  на належному рівні ме важлива складова післядипломної педагогічної освідів,  досягнення позитивних наслідків навчально-виховного процесу. Вона має ґрунтуватися  на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з ураУчасть у методичній роботі має бути професійним обов'язком кожного педагогічного працівника, в тому числі керівників,  дошкільних, середніх загальками  дошкільних, загальних середніх та позашкільних навчальних закладів  вклю2) створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників,   підвищення їхньої психологічної компетентності;

3) організація вивчення якості забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою;

5) проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можлитів-кореспондентів відповідних кафедр регіональних інститутів післядипло9)  створення умов  для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання  методичного фонду літератури,  аудіо- та  відеоматеріа.  Організація методичної роботи

Методична робота з педагогічними працівниками реалізується в основному через традиційні колективні (масові, групові) та індивідуальні форми її організації.

До колективних форм  належать: методичні об’єднання,  творчі майстерні педагогів, постійно діючі   проблемні семінари, школи, в тому числі  молодого спеціаліста,  творчі  мобільні та динамічні групи, педагогічні читання, науково-практичні конференції, педагогічні виставки, конкурси тощо.

Основною організаційною формою колективної (групової) методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів залишаються мголовною функцією яких є  ознайомлення педагогів із сучасним станом і перспективами розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти,  досягненнями вітчизняної та зарубіжної педагогічної і психологічної  науки,  перспективним педагогічним досвідом, оновлення і поглиблення знань педагогічних працівників зі спеціальності  та суміжних дисциплін, постійне підвищення їхнього загальнокультурного рівня.

  Методичні об’єднання  створюються при наявності не менше трьох  

ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Методичний кабінет середнього закладу освіти є організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками відповідного та інших загальноосвітніх закладів, що входять до складу міжшкільних методоб'єднань, створених на їхній базі. Діяльність методичного кабінету визначається змістом внутрішньошкільної методичної роботи і методичних об'єднань, які працюють у даному середньому закладі освіти.

2. Методичний кабінет, на базі якого проводиться внутрішньо-шкільна методична робота, рекомендується створювати у закладах освіти за наявності приміщень, придатних для творчої роботи педагогічних працівників.

3. Основними завданнями методичного кабінету є:

а) надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам;

б) координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти з підвищення педагогічної майстерності та удосконалення фахової підготовки вчителів;

в) організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження досягнень кращого педагогічного досвіду та освітніх технологій.

4. Методичний кабінет проводить таку роботу:

а) створює умови для самостійної, індивідуальної роботи педагогічних працівників шляхом забезпечення їх необхідною науково-методичною літературою;

б) організовує консультації з питань психології, педагогіки, фахової підготовки, методики викладання предметів;

в) займається організацією та періодично проводить виставки навчальної літератури, забезпечує педагогічних працівників необхідною інформацією;

г) бере участь в організації та проведенні представницьких педагогічних заходів: педагогічних читань, виставок, творчих звітів, науково-практичних семінарів, конференцій тощо;

ґ) організовує наставництво, стажування молодих учителів;

д) сприяє участі педагогічних працівників у науково-методичній та експериментальній роботі;

е) сприяє впровадженню в практику роботи вчителів перспективного педагогічного досвіду, досягнень сучасної науки та освітніх технологій.

5. Очолює методичний кабінет завідуючий (на громадських засадах), який обирається терміном на два роки з числа досвідчених педагогічних працівників (“старший вчитель”, “вчитель-методист”) даного закладу освіти.

У своїй роботі завідуючий кабінетом при необхідності вирішує питання спільно з адміністрацією закладу, керівниками шкільних, міжшкільних методоб'єднань, творчих груп учителів, бібліотекарем.

6. У шкільному методичному кабінеті зосереджуються такі матеріали:

— Конституція України, Закон про освіту, урядові документи з питань освіти, рішення колегій, накази та інші інструктивно-нормативні документи Міністерства освіти України, управлінь освіти, районних (міських) методичних кабінетів;

— документація шкільних і міжшкільних методоб'єднань (плани роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків, зразки наочності тощо);

— графік проведення методичних заходів з педагогічними працівниками;

— науково-методична література;

— технічні засоби навчання;

— матеріали з позакласної, позашкільної роботи;

— зразки кращих письмових робіт, у тому числі й екзаменаційних, виконаних учнями;

— банк даних (картотека) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій;

— аудіо-відеотека кращих освітянських доробок школи, району (міста), області;

— підшивки інструктивних збірників Міністерства освіти, педагогічних газет та журналів.

7. Керівник закладу освіти, працівники управлінь освіти та районних (міських) методичних кабінетів, інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів) вивчають, аналізують роботу шкільних методичних кабінетів і спільно беруть участь у заходах щодо навчально-методичного забезпечення середніх закладів освіти.

Педагогічна рада школи на своїх засіданнях періодично заслуховує звіти про роботу методичного кабінету.

розробка та експертиза концепції нових навчальних курсів (як обов'язкових, так і додаткових), відповідних навчальних програм, освітніх технологій і методик;

• інтеграція нових навчальних програм у цілісний навчальний план школи;

• обговорення,  рецензування, опанування різних матеріалів, підготовлених на ШМО;

• аналіз ходу та результатів інноваційної діяльності;

• прогнозування  необхідного науково-методичного забезпечення навчальної роботи за профілем;

• проведення проблемного аналізу результатів нововведень, які безпосередньо ініціює ШМО;

• організація та корекція стратегічних документів школи в межах своєї компетенції;

• керівництво  дослідницькою роботою учнів;

• подання пропозицій з поліпшення науково-методичної роботи в школі, діяльності науково-методичної ради;

• організація різних творчих конкурсів, інтелектуальних марафонів;

• організація роботи зі створення та збагачення банків даних про перспективні нововведення та інноваційні ідеї в межах своєї компетенції та за своїм профілем;

• встановлення і розвиток творчих зв'язків і контактів з аналогічними підрозділами інших шкіл, ВНЗ і науково-дослідницьких інститутів, дослідниками в інтересах вдосконалення своєї роботи;

• розробка методичного інструментарію для встановлення ефективності нововведень, що проводяться, результатів досліджень.

3.10. Методична предметна комісія (об'єднання) має право:

• подавати пропозиції щодо поліпшення навчального процесу в школі;

• звертатись за консультаціями з проблем навчання та навчальної діяльності учнів до заступників директора школи з НМР, НВР;

• ставити питання про заохочення своїх членів за успіхи в роботі, активну участь в інноваційній діяльності;

• готувати свої пропозиції під час проведення атестації вчителів;

• ставити питання про публікацію матеріалів про кращий досвід, накопичений у рамках методичного об'єднання;

• рекомендувати своїм учасникам різні форми підвищення кваліфікації за межами школи.

                                   

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КЕРІВНИКА ШКІЛЬНОЇ МЕТОДИЧНОЇ ПРЕДМЕТНОЇ КОМІСІЇ (ОБ'ЄДНАННЯ)

 

1. Керівники шкільних методичних предметних комісій (об'єднань), далі ШМО, обираються з числа найбільш досвідчених, авторитетних, творчо працюючих учителів членами предметної комісії і затверджуються наказом директора школи.

2. Керівник шкільного методичного об'єднання:

1) чітко і конкретно визначає зміст роботи ШМО відповідно до цілей і завдань методичної роботи закладу, визначених програмою його розвитку, науково-методичною проблемою, нормативною базою викладання предметів, методичними рекомендаціями всіх рівнів;

2) визначає пріоритетні напрями роботи, завдання ШМО, функціональні обов'язки його членів;

організовує практичну реалізацію змісту, напрямів і завдань ШМО;

3) складає план роботи шкільного методичного об'єднання на навчальний рік на аналітико-діагностичній основі;

4) активізує і систематизує роботу ШМО, організовує науково-дослідницьку, експериментальну, інноваційну роботу вчителів;

5) відповідає за ведення належної ділової документації ШМО;

6) готує і проводить загальні засідання ШМО (4—5 разів на рік);

7) проводить щомісяця інформаційно-оперативні наради з членами ШМО, присвячені різним аспектам його діяльності;

8) організовує взаємовідвідування уроків учителів, відвідує уроки;

9) організовує методичні виставки, видавничу діяльність членів ШМО;

10) забезпечує готовність шкільних команд до участі в олімпіадах, конкурсах, учнівських конференціях різних рівнів; проведення І етапу Всеукраїнської предметної олімпіади,  предметної   секції «Шкільного наукового товариства»;

11) збирає, аналізує і надає заступнику директора інформацію про результати проведених моніторингових контрольних робіт;

12) керує організацією проведення предметної декади (тижня), тижня методичної майстерності;

13) бере участь у вивченні стану викладання предмета, перевірках виконання навчальних програм, ведення учнівських зошитів, підготовці і проведенні педагогічних рад, нарад при директорові, педагогічних консиліумах;

14) контролює проведення позакласної роботи з предмета (факультативи, спецкурси, гуртки);

15) проводить діагностику вчителів, здійснює її аналіз з метою корекції роботи ШМО;

16) за результатами роботи за рік подає аналітичний звіт заступнику директора закладу з НВР та визначає мету, завдання і зміст діяльності ШМО на наступний рік;

17) керівник ШМО — член методичної ради школи;

18) щорічно проходить атестацію з метою визначення розмірів оплати за керівництво ШМО.

Перелік документації шкільного методичного об'єднання

 

1. Наказ про створення предметної методичної комісії (об'єднання) або витяг з протоколу рішення педради.

2. Наказ про призначення керівника МО.

3. Положення про методичне об'єднання, затверджене методичною радою школи.

4. Атестаційний лист керівника ШМО.

5. Атестаційні листи навчальних кабінетів, за завідування якими здійснюється оплата.

6. План роботи ШМО на навчальний рік.

7. План-сітка роботи ШМО на місяць, семестр.

8. Банк даних про вчителів: кількісний і якісний склад ШМО (вік, освіта, спеціальність за дипломом, посада, педагогічний стаж роботи, рік атестації, встановлена кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, дата проходження останньої курсової підготовки, нагороди, домашня адреса, телефон, методична проблема, над якою працює вчитель, фахова проблема).

9. Графік проведення методичних заходів у ШМО на рік.

10. Перспективний план атестації вчителів.

11. Графік проведення атестації на навчальний рік.

12. Перспективний план курсової підготовки вчителів.

13. Графік підвищення кваліфікації на поточний навчальний рік, звіту про курсову підготовку.

14. Графік проведення контрольних робіт і тематичного оцінювання учнів.

15. Графік моніторингових контрольних робіт.

16. Перспективний план вивчення стану викладання предметів на 5 років.

17. Графік вивчення стану викладання предметів у поточному навчальному році.

18. Графік проведення відкритих уроків і позакласних заходів вчителями.

19. Адреси перспективного педагогічного досвіду.

20. Зведена діагностична карта вчителів (відомості про професійні потреби і здобутки).

21. План проведення і матеріали предметного тижня.

22. Примірники навчальних програм, їх навчально-методичне забезпечення.

23. Програми факультативних курсів, спецкурсів, курсів за вибором учнів.

24. План роботи з молодими і новими вчителями.

25. Матеріали внутрішньошкільного аналітичного контролю: інформаційні, аналітичні довідки, результати моніторингових досліджень рівня навченості учнів з предметів, діаграми результативності участі учнів в предметних олімпіадах, інтелектуальних конкурсах, змаганнях.

26. Протоколи засідань ШМО.

27. Нормативні документи щодо викладання предметів.

28. Методичні рекомендації всіх рівнів.

29. Рекомендації ШМО, окремих учителів.

30. Картотека перспективного педагогічного досвіду членів ШМО.

31. Друковані роботи членів ШМО.

32. Програми і графік занять школи олімпійського резерву,

33. Склад слухачів школи олімпійського резерву з предметів.

                                    

Положення про майстер-клас

І.Загальні положення

Майстер-клас – одна з форм методичної роботи з педагогічними кадрами, яка є методом передачі досвіду, майстерності, шляхом показу прийомів роботи.

 

Мета діяльності:

Метою діяльності майстер-класу є вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення індивідуального та практичного оволодіння ними вміннями і навичками навчання та виховання підростаючого покоління, постійне взаємозбагачення в процесі формування авторської системи діяльності.

Завдання майстер-класу:

  •  пропаганда перспективних моделей досвіду з актуальних проблем педагогічної діяльності;
  •  удосконалення фахової компетентності та педагогічної майстерності вчителів – слухачів майстер-класу;
  •  інформаційно-методичний і змістово-технологічний супровід проблеми, над якою працює вчитель;
  •  створення організаційно-методичних умов для практичного засвоєння технології досвіду та пошуку власних оригінальних підходів до вирішення проблем оновлення освіти.

2.Структура та функції :

2.1.Майстер- клас створюється на  базі досвіду роботи педагогічних працівників, що мають вищу кваліфікацію, категорію, звання “вчитель-методист”, переможців конкурсів “Учитель року”, лауреатів виставки-конкурсу педагогічного досвіду та технічної творчості молоді. Досвід роботи даного вчителя повинен бути схвалений вченою радою обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

2.2. Керівником майстер-класу може бути вчитель, досвід якого вивчений і затверджений на науково-методичній раді ОІППО.   

2.3. До майстер-класу зараховуються педагоги, які бажають ознайомитись з досвідом керівника майстер-класу, запозичити кращі ідеї, надбання в навчально-виховній діяльності.

2.4. Координатором роботи майстер-класів призначається заступник з навчально-виховної роботи.

2.5. Майстер-клас працює протягом навчального року з постійним складом слухачів за визначеним навчальним планом і розкладом. Навчальний план складається керівником майстер-класу та затверджується науково-методичною радою районного (міського)методичного кабінету (якщо це майстер-клас шкільного рівня – методичною радою школи).

2.4. Слухачами  є вчителі  загальноосвітніх навчальних закладів, які бажають ознайомитись з науково-теоретичними та практичними засадами перспективного досвіду та прагнуть постійно удосконалювати свої знання та вміння.  
 3. Керівник майстер-класу:

3.1. Керівник майстер-класу працює на громадських засадах.

3.2.Основними завданнями керівника майстер–класу є:
- сприяння розвитку педагогічної творчості;

- робота з молодими і малодосвідченими педагогами;

- передача авторського досвіду з метою вдосконалення навчально-виховного процесу;
- проведення експериментальної роботи.

3.3 Керівник майстер-класу:

  •  розробляє план роботи.
    •  підтримує ініціативи, інноваційний пошук педагогічних працівників – слухачів школи;
  •  сприяє розвитку педагогічної творчості серед слухачів;
  •  має право подавати на схвалення науково-методичної ради узагальнені  матеріали діяльності своїх слухачів;
  •  здійснює моніторинг досягнень педагогічних працівників – слухачів школи.

3.4. Керівник майстер-класу має право на відвідування й аналіз уроків, позакласних занять слухачів школи з метою оцінки результативності впровадження проблеми та її корекції, ознайомлення з рівнем їх роботи та надання допомоги у застосуванні набутого досвіду.

3.5. Керівник майстер-класу безпосередньо організовує всю роботу  і несе відповідальність за розвиток педагогічної майстерності вчителів. 

4. Організація роботи майстер-класу:

4.1. Організаційно-методичними формами діяльності майстер-класу можуть бути:

  •  науково-практичні конференції, семінари-практикуми, тренінги, творчі звіти тощо;
  •  моделювання навчальних занять, позакласних заходів;
  •  обговорення та рецензування педагогічних проектів;
  •  лекції;
  •  консультації;
  •  самостійна робота слухачів щодо опрацювання відповідної літератури, застосування у навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів, форм роботи, елементів інноваційних технологій та ін.

4.2. За результатами роботи педагогів у майстер-класі організовується видавництво навчально-методичних посібників, збірників, рекомендацій, написання статей тощо.

4.3. Засідання проводяться один раз на місяць.

4.4. Результати роботи керівника майстер-класу доцільно враховувати  під час чергової атестації.
4.5. Всі методичні надбання керівником майстер-класу та координатором роботи майстер-класів оформлюються належним чином та здаються до друку в збірник "________"

в) відповідає за ведення документації творчої групи (плани роботи, матеріали роботи, розробки уроків, зразки наочності тощо);

г) складає графік проведення засідань групи, визначає місця їх проведення;

д) вивчає та аналізує роботу групи;

е) складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання;

є) створює банк даних (картотеку) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій, знайомить з ними членів групи;

ж) організовує пошукові дослідження з  проблеми, над якою працює творча група;

к) спрямовує свою роботу на виявлення, апробацію та впровадження в практику навчального закладу перспективного педагогічного досвіду, новинок навчально-методичної літератури, новітніх освітніх технологій та досягнень сучасної науки;

н) підводить підсумки та організовує підготовку відповідних напрацювань творчої групи.

 

  1.  Напрямки діяльності творчої групи

3.1. Організаційний  забезпечує створення творчої групи із залученням до її роботи педагогів-практиків, які впроваджують у навчально-виховний процес нові технології навчання та виховання, беруть участь в апробаціях авторських моделей, науково-практичних конференціях, семінарах, науково-практичних семінарах, методичних об’єднаннях тощо.

3.2. Діагностичний – забезпечує експертну оцінку створення і впровадження ефективних технологій навчання, виховання, управління.

3.3. Інформаційний  сприяє підготовці за результатами роботи творчої групи узагальнюючих матеріалів та забезпечує ознайомлення з ними педагогічної громадськості.

3.4. Креативний  забезпечує розвиток творчого потенціалу педагогів, їх самореалізацію у різних видах діяльності.

 

 

  1.         Алгоритм діяльності творчої групи

4.1. Глибоке вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, засвоєння існуючого досвіду.

4.2. Розробка моделей, схем, рекомендацій з використанням досягнень науки.

4.3. Створення та апробація перспективного педагогічного досвіду з проблеми. Підготовка методичних порад.

4.4. Поширення досвіду: виступ перед педагогічними працівниками, висвітлення в засобах масової інформації, практична демонстрація, консультування, проведення педрад, засідань методичних об’єднань, семінарів-практикумів, науково-практичних семінарів, конференцій тощо.

 

  1.  Спрямування діяльності членів творчої групи

Члени творчої групи:

5.1. Формують банк бібліографічних даних з проблеми, яка досліджується; працюють в архівах та бібліотеках з історичними та сучасними джерелами інформації.

5.2. Знайомляться з поширенням та становленням педагогічних інновацій на практиці. Моделюють, розробляють схеми, рекомендації та поради щодо їх застосування.

5.3. Відпрацьовують індивідуальні методики трансформації інновацій та сучасних технологій у практику навчально-виховного процесу з урахуванням специфіки досвіду педагогів та умов загальноосвітніх навчальних закладів регіону.

5.4. Сприяють створенню перспективного педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми.

5.5. Апробують, коригують, уточнюють розроблені рекомендації.

5.6. Виступають з лекціями, доповідями, повідомленнями, пропагують досвід широкому загалу педагогічних працівників під час виступів на засіданнях методичних об’єднань і педагогічних рад, семінарах, конференціях, у засобах масової інформації, практикують проведення відкритих та показових уроків тощо.

 

Положення про динамічну групу

 

І. Загальні положення

 

      Динамічні групи є однією з важливих форм методичної роботи. Динамічна група створюється на певний термін для вирішення конкретної науково-методичної проблеми.

    Створюються  група на початку навчального року чи протягом нього, якщо виникає потреба. Головною умовою створення групи є актуальність питання на певному етапі. Результатом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій, моделей, схем тощо, які допомагають розв’язанню даної проблеми.

 

Динамічна група, створюється з педагогів різного фаху, об’єднаних спільною науково-методичною проблемою, що досліджується методичними об’єднаннями, педагогічним колективом. Їх склад і термін роботи визначаються виробничою необхідністю.

2.Структура динамічної групи:

2.1. До динамічної групи входять педагогічні працівники, які мають досвід роботи з питання над яким буде працювати група.

    2.2. Керує динамічною групою керівник яка (який) призначається методистом з відповідного фаху (заступником з навчально-виховної роботи закладу) із числа педагогічних працівників  із відповідною фаховою освітою, яким за результатами атестації встановлена перша або вища кваліфікаційна категорія та який має досвід роботи з означеної проблеми.

  2.3. Склад динамічної групи та її керівник затверджуються відповідними наказами органів управління освітою та навчального закладу.

 

3. Керівник динамічної групи:

а) планує роботу динамічної групи;

б) визначає функціональні обов'язки і ступінь відповідальності членів групи за їх виконання:

в) відповідає за ведення документації групи (плани роботи, матеріали роботи, розробки уроків, зразки наочності тощо);

г) складає графік проведення засідань групи, визначає місця їх проведення;

д) вивчає та аналізує роботу групи;

е) складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання;

ж) організовує пошукові дослідження з  проблеми, над якою працює  група;

н) підводить підсумки та організовує підготовку відповідних напрацювань  групи.

 

4. Організація діяльності:


4.1. Ефективність діяльності  забезпечують методичні та науково-методичні служби району (міста), шкільний методичний кабінет, які визначають конкретні завдання, координують плани роботи щодо розв’язання даної науково- методичної проблеми.

4.2 Результати діяльності динамічної групи розглядаються на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних рад, радах методичних та науково-методичних служб.

4.3. Кількість засідань  групи протягом року може варіюватися від 3 до 5 і залежить від складності питання та обраних шляхів його вирішення.

4.4. План групи (один екземпляр) знаходиться в районному (міському) методичному кабінеті (ІМЦ) (або у методичному кабінеті школи, якщо це група шкільна);

4.5.Аналіз про діяльність групи подається методичній раді відділу освіти (навчального закладу) після вирішення означеної проблеми     

4.6.Керівники груп звітують про свою діяльність на секційних заняттях методичних об’єднань та засіданнях творчих груп (на засідання педагогічної, методичної ради школи тощо).

 

5.Напрямки діяльності творчої групи

 

5.1. Організаційний  забезпечує створення динамічної групи із залученням до її роботи педагогів-практиків, які мають досвід роботи з означеної проблеми

5.2. Діагностичний – забезпечує вивчення стану даного питання на сучасному етапі. Визначає проблеми і запити з означеного питання.

5.3. Інформаційний  сприяє підготовці за результатами роботи динамічної групи узагальнюючих матеріалів та забезпечує ознайомлення з ними педагогічної громадськості.
Кожен документ, підготовлений динамічною групою  обговорюється і затверджується методичною радою Р(М)МК чи відповідного освітнього закладу.

              Положення про Школу молодого педагога (вчителя)

 

І. Загальні положення:

 

1.1.Дане Положення визначає нормативно-правові, змістово - діяльнісні та фінансові основи функціонування Школи молодого педагога (вчителя).

1.2. Школа молодого педагога - це одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів-спеціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-ти (5) років.

1.3. Школу молодого педагога створюється на базі району (міста) з учителів ,які викладають один предмет і мають стаж 1-3 (1-5) роки. Дана школа створюється за наявності не менше трьох молодих педагогів. Школу молодого педагога можна створювати і в навчальному закладі, де працює не менше трьох  учителів стажем до трьох (п’яти) років.

1.4.У своїй діяльності дана школа керується Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну технічну освіту”, “Про вищу освіту”, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Положенням про районний (міський) методичний кабінет, іншими нормативно-правовими актами України в галузі освіти, цим Положенням і Статутом закладу освіти.

 

ІІ. Мета, завдання та напрями діяльності:

 

Завданням даної школи є адаптація молодих педагогів, формування їх майстерності, творчої індивідуальності.

 

Основні напрями роботи школи:

1.  Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.

  1.   Вивчення теорії, практики та методики навчання, виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань навчально-виховної роботи, формування в молодих учителів посадових умінь і навичок.
  2.   Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4.  Науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого використання.

  1.   Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.
  2.   Організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

 

Основні форми навчально-методичної роботи:

 

  •  відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять керівник школи (перший рік навчання), інші досвідчені вчителі (другий-третій рік навчання);
  •  індивідуальні консультації;
  •  практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;
  •  співбесіди з керівником школи молодого педагога, методистом , за “круглим столом”.

 

3. Організація роботи:

 

3. 1.Школою керує досвідчений учитель-методист, який має стаж наставницької роботи.

3.2. Керівник школи складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3 роки.

3.3. До занять у школі молодого педагога залучають постійних слухачів (3 — 8 осіб) — учителів одного фаху. Якщо на наступний рік у район (місто), чи навчальний заклад прийдуть на роботу інші молоді учителі потрібно організовувати ШМП (ШМВ) для новопризначених (якщо їх є не менше 3), а не вводити їх у вже діючу. Якщо кількість новопризначених менше трьох – з ними працюють через наставництво та консультування (групове, індивідуальне).

3.4 Заняття відбуваються з  періодичністю раз на місяць.

3.5. Після закінчення Школи слухачі складають залік про оволодіння програмою Школи.

3.6. План школи (один екземпляр) знаходиться в районному (міському) методичному кабінеті (ІМЦ) (або у методичному кабінеті школи, якщо це група шкільна);

 

Положення

про школу перспективного педагогічного досвіду

 

1. Загальні положення

 

1.1.Дане Положення визначає нормативно-правові, змістово-діяльнісні та фінансові основи функціонування районної (міської) школи передового педагогічного досвіду (далі районна (міська) школа).

1.2.Районна (міська) школа – це базовий майданчик, діяльність якого передбачає систематизацію та популяризацію передового досвіду вирішення окремої освітньої проблеми та підвищення кваліфікації педагогічних працівників регіону.

1.3.Районна (міська) школа створюється в закладах освіти на базі індивідуального або колективного досвіду педагогічної та управлінської діяльності, який є соціально значущим для оновлення регіональної системи освіти та характеризується високою ефективністю й результативністю його запровадження.

1.4.У своїй діяльності дана школа керується Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну технічну освіту”, “Про вищу освіту”, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Положенням про районний (міський) методичний кабінет, іншими нормативно-правовими актами України в галузі освіти, цим Положенням і Статутом закладу освіти.

 

2.      Мета, завдання та напрями діяльності обласної школи передового педагогічного досвіду

 

2.1.Метою діяльності районної (міської) школи є прискорення процесу трансформації перспективного педагогічного досвіду в широку педагогічну практику, сприяння розвитку професійної майстерності освітян регіону.

2.2.Основними завданнями  школи є:

-   пропаганда перспективних моделей досвіду з актуальних проблем педагогічної та управлінської діяльності;

-   удосконалення фахової компетентності та педагогічної майстерності   педагогів і управлінців – слухачів  школи;

-   інформаційно-методичний і змістово-технологічний супровід проблеми, над якою працює школа;

-   створення організаційно-методичних умов для практичного засвоєння технології досвіду та пошуку власних оригінальних підходів до вирішення проблем оновлення освіти.

2.3.Районна (міська) школа передового педагогічного досвіду працює протягом навчального року з постійним складом слухачів за визначеним навчальним планом і розкладом. Навчальний план складається керівником школи та затверджується науково-методичною радою методичного кабінету.

2.4.Слухачами  школи є вчителі та управлінці загальноосвітніх навчальних закладів, які бажають ознайомитись з науково-теоретичними та практичними засадами досвіду, а також педагогічні працівники навчальних закладів, на базі яких працюють дані школи передового педагогічного досвіду.

2.5.Діяльність  школи здійснюється за всіма освітніми напрямами, серед яких найбільш актуальними є:

-   сучасні підходи до управління закладом освіти;

-   модернізація змісту дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;

-   шляхи створення інноваційного освітнього простору;

-   використання телекомунікаційних проектів у навчально-виховному процесі;

-   психолого-педагогічні та методичні аспекти роботи з обдарованими дітьми;

-   формування національної свідомості особистості;

-   роль соціально-психологічної служби в організації навчально-виховного процесу;

-   соціальне партнерство закладу освіти.

2.6.Організаційно-методичними формами діяльності  школи передового педагогічного досвіду можуть бути:

-   науково-практичні конференції, семінари-практикуми, тренінги, творчі звіти тощо;

-   моделювання навчальних занять, позакласних заходів;

-   обговорення та рецензування педагогічних та управлінських проектів;

-   лекції;

-   консультації;

-   самостійна робота слухачів щодо опрацювання відповідної літератури, застосування у навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів, форм роботи, елементів інноваційних технологій тощо.

2.7. За результатами роботи педагогів у районній (міській) школі ППД організовується видання навчально-методичних посібників, збірників, рекомендацій, написання статей, створюється дидактична база школи тощо.

2.8. Школу очолює педагогічний працівник, досвід якого пройшов апробацію, неодноразово підтвердив високу результативність, схвалений науково-методичною радою  обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів і рекомендований до впровадження.

2.9. Керівник районної (міської) школи:

-   безпосередньо організовує всю роботу  школи і несе відповідальність за стан і результати діяльності школи;

-   формує план роботи  школи, подає його на затвердження науково-методичної ради методичного кабінету, організовує роботу з його виконання;

-   підтримує ініціативи, інноваційний пошук педагогічних працівників – слухачів школи;

-   сприяє розвитку педагогічної творчості серед слухачів;

-   має право подавати на схвалення науково-методичної ради узагальнені матеріали діяльності   своїх слухачів;

-   здійснює моніторинг досягнень педагогічних працівників – слухачів школи.

2.10.  Керівник  школи має право на відвідування й аналіз уроків, позакласних занять слухачів школи з метою оцінки результативності впровадження проблеми та її корекції, ознайомлення з рівнем їх роботи та надання допомоги у застосуванні набутого досвіду.

2.11.  Результати, термін роботи керівника  школи враховуються йому при черговій атестації.

2.12.О Школа ППД один раз на рік звітує про результати своєї діяльності на засіданні науково-методичної ради Р(М)МК.

 

4. Фінансування діяльності районної (міської) школи
передового педагогічного досвіду

 

4.1.Фінансування  районної (міської) школи передового педагогічного досвіду  відбувається за рахунок бюджету та позабюджетних надходжень.

 

5. Управління діяльністю районної (міської) школи

передового педагогічного досвіду

 

5.1. Науково-методичний супровід діяльності школи здійснює методичний кабінет, який

проводить з керівниками науково-методичні семінари, вивчає і презентує кращий досвід роботи шкіл на районній (міській) педагогічній виставці , висвітлює їхню діяльність на сторінках інформаційно-методичного збірника управління освіти і науки.

 

Основні види методичної роботи

 

 ШКОЛА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Це одна з форм роботи з підвищення кваліфікації вчителів, вихователів, керівників шкіл та дошкільних закладів, форма поширення та впровадження педагогічного досвіду, а також його формування й удосконалення.

Школи передового педагогічного досвіду з усіх чи окремих ділянок шкільної роботи організовують районні, міські відділи освіти в школах різного типу та дошкільних закладах на базі досвіду вчителів, вихователів, керівників шкіл або дошкільних закладів. Цей досвід після його вивчення отримав схвалення.

Пропозиції про створення школи передового педагогічного досвіду подають педагогічна рада, рада методичного кабінету, рада інституту післядипломної освіти.

Керівником школи передового педагогічного досвіду призначають особу, досвід якої схвалений і рекомендований для впровадження.

Школа передового педагогічного досвіду працює з постійним складом слухачів (5—10 осіб) за певним навчальним планом і розкладом занять протягом навчального року з періодичністю одне заняття на місяць.

Навчальний план занять цієї школи складає керівник з допомогою працівників методичного кабінету, інституту післядипломної освіти.

Зарахування вчителів та інших працівників слухачами до шкіл передового досвіду проводить методичний кабінет разом із керівником цієї школи з урахуванням бажання тих осіб, яких відрядили на навчання.

У школах передового педагогічного досвіду застосовують різноманітні форми навчально-методичної роботи зі слухачами:

• відвідування   слухачами уроків та позакласних заходів, які проводить керівник школи, з метою вивчення його досвіду;

• практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів, виготовлення саморобних наочних посібників;

лекції та семінарські заняття;

консультації;

співбесіди;

відвідування керівником школи передового досвіду уроків та позакласних заходів, які проводять слухачі школи, з наступним їх обговоренням;

виконання слухачами завдань щодо самостійного опрацювання літератури, застосування у навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів,
форм роботи.

Методичне керівництво школами передового педагогічного досвіду здійснюють методичні кабінети, інститути післядипломної освіти.

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

Це одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів-спеціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років. Школа покликана формувати майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

Школу молодого вчителя (ШМВ) створюють на базі навчального закладу, де працює досвідчений учитель з даного фаху, який має досвід наставницької роботи. Керівник школи складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3 — 5 років.

До занять у школі молодого вчителя з періодичністю раз на місяць залучають постійних слухачів (3 — 8 осіб) — учителів одного фаху.

Основні напрями роботи

1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.

  1.   Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування в молодих учителів
    посадових умінь і навичок.
  2.   Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4.  Науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого використання.

  1.   Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.
  2.  Організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Основні форми навчально-методичної роботи:

відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять керівник школи (перший рік навчання), інші досвідчені вчителі (другий-третій рік навчання);

індивідуальні консультації;

практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

• співбесіди з керівником ШМВ, методистом РМК, за «круглим столом».

Методичне керівництво школою молодого вчителя здійснюється методичними радами РМК, шкіл.

 

ШКОЛА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Це добровільне об'єднання вчителів з високою творчою активністю, із своїм баченням проблем навчально-виховного процесу, з високими результатами своєї практичної діяльності. Робота цієї школи спрямована на вдосконалення фахового рівня кожного її учасника.

Школи педагогічної майстерності (ШПМ) організовують районні (міські) відділи освіти (рай-методкабінети) як міжшкільні об'єднання вчителів. Пропозиції про створення школи педмайстерності подають учителі, керівники методичних об'єднань або рада методичного кабінету.

Керівником школи педмайстерності призначають (обирають) особу, яка досягла найкращих результатів у вирішенні завдань навчально-виховного процесу.

Школа педмайстерності працює з постійним складом учасників (5—6 осіб) за певним навчальним планом і розкладом занять протягом 1—2 навчальних років з періодичністю раз на місяць (кожен учасник школи проводить як мінімум 2 заняття на базі своєї школи).

Зарахування до школи педмайстерності проводить методичний кабінет з урахуванням бажання педагогічних працівників.

Навчальний план занять школи складає керівник з урахуванням пропозицій учасників та з допомогою працівників методкабінетів, ОІППО. Заняття мають науково-практичний характер.

Основні форми навчально-методичної роботи

опрацювання наукової та методичної літератури з визначених проблем;

ознайомлення з передовимдосвідом роботи над розв'язанням поставлених проблем;

практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів та їх апробації;

взаємовідвідування слухачами уроків та позакласних заходів з метою професійного вдосконалення, вироблення оптимальних форм і методів роботи;

семінарські заняття;

співбесіди;

дискусії;

розробки рекомендацій, дидактичних матеріалів тощо.

Методичне керівництво школами педмайстерності та вивчення результативності їхньої діяльності здійснюють методичні кабінети, інститути післядипломної освіти.

ТВОРЧА ГРУПА

Це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників освіти, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, суть і технологію того чи іншого досвіду та забезпечують його творче застосування.

Діяльність творчої групи здійснюється за такою технологією:

Перший етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми освоєння наявного досвіду, консультації з представниками науки, досягнення високої компетентності в суті досліджуваної проблеми.

Другий етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених вченими, стосовно специфіки контингенту вчителів, школи, класу.

Третій етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригування їх у процесі практичного застосування, створення свого досвіду у проблемі.

Четвертий етап. Поширення створеного досвіду, демонстрування його широким масам учителів; виступи з лекціями, повідомленнями про цей досвід, пропаганда його в пресі; демонстрування створеного досвіду на практиці; консультування в підготовці та проведенні семінарів-практикумів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій тощо.

Після впровадження в практику роботи навчального закладу наукової ідеї чи досвіду можна досягти позитивних результатів в організації навчально-виховного процесу.

 

ТВОРЧИЙ ЗВІТ УЧИТЕЛЯ

Це форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду прогресивного педагогічного досвіду вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань нових технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.

Доцільно проводити творчий звіт як підсумок атестації або шкільний етап конкурсу «Вчитель року».

Творчий звіт учителя готує методична рада школи. Вона розробляє план його проведення, організовує консультації, бібліографічні огляди, виставки творчих робіт, розробки дидактичних матеріалів.

Творчий звіт учителя здійснюється в такій послідовності

1. Підготовка вчителя до творчого звіту (підготовчий етап):

збирання та опрацювання інформації;

підготовка стислої доповіді для творчого звіту з досвіду роботи вчителя;

підготовка та організація постійної виставки творчого досягнення вчителя в предметному кабінеті та методичному кабінеті школи, РМК;

висвітлення досвіду вчителя протягом навчального року в педагогічній пресі, у виступах на телебаченні, радіо;

— оформлення матеріалівтворчого досягнення вчителя;

.   — визначення дати і місця проведення творчого звіту.

2. Проведення творчого звіту:

урочисте відкриття творчого звіту вчителя, вступне слово методиста РМК;

стислий виступ-характеристика директора школи;

звіт учителя про особистий досвід та творчі досягнення, напрацювання;

осмислення та обговорення творчого доробку вчителя;

огляд виставки творчого доробку вчителя.

 

  1.  Урочисті привітання вчителяз творчим звітом:

- представників відділу освіти, РМК;

адміністрації школи та педагогічного колективу;

учителів-предметників за фахом (міста, району);

учнів, батьків;

шкільний концерт з нагоди творчого звіту вчителя.

4. Підбиття підсумків, вироблення рекомендацій щодо використання творчого звіту і його впровадження у вивчення педагогічного досвіду.

Підбиваючи підсумки творчого звіту вчителя, визначають три рівні: науковий, методичний, практичний.

Для використання та висвітлення творчого звіту вчителя його узагальнений матеріал має містити такі питання:

загальна тема творчого звіту вчителя та його суть;

зміст творчого звіту;

рекомендації щодо його впровадження та використання.

Координацію творчих звітів учителів у районі здійснює РМК.

ТВОРЧИЙ  ПОРТРЕТ УЧИТЕЛЯ

Це форма методичної роботи, спрямована на формування творчої активності, розвитку ініціативи педагога, узагальнення й поширення його досвіду, зростання авторитету.

Технологія здійснення

  1.  Підготовча робота (вивчення досвіду роботи вчителя, професійної біографії, відвідування уроків, позакласних заходів).
  2.  Ознайомлення з виставкою творчих доробків учителя. Презентація вчителя, його творчих здобутків адміністрацією школи, колегами по роботі, вихованцями,
    батьками. Експрес-інтерв'ю з учителями.

Педагогічна вітальня — захід, у ході якого колеги, учні виконують пісні про школу, вчителя, рідний край, панує гумор, фантазія.

Технологія має варіативний характер і може бути змінена.

Цей захід сприяє згуртуванню педагогічного колективу, утвердженню в ньому духу професійного суперництва, творчого пошуку.

 

САМООСВІТА

Це знання, набуті самостійно, з урахуванням особистих інтересів та об'єктивних потреб загальноосвітньої школи, із різних джерел — додатково до отриманих у базових навчальних закладах. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результат такої роботи — розвиток учнів, а не тільки самовдосконалення в особистому та професійному планах. Форми самоосвіти педагога:

поглиблена підготовка до уроків;

виконання докурсових та міжкурсових завдань;

 

заняття на очно-заочних курсах;

виступи на семінарах з доповідями;

систематичне читання книг та періодичних видань.

Форми і методи керівництва самоосвітою вчителів з боку адміністрації школи:

  1.  Винесення на засідання педради, засідання методоб'єднань питань, пов'язаних із самоосвітою.
    Систематичне пояснення ролі самоосвітньої роботи, організація виступів учителів з питань обміну досвідом самоосвіти.
  2.  Індивідуальні бесіди керівників шкіл з учителями про основні напрями самоосвіти.

3. Спільне обговорення керівниками шкіл та вчителями методів вивчення складних розділів і тем, програми. Розробка окремих рекомендацій з метою підвищення педагогічної ефективності уроків.

  1.  Надання допомоги вчителям в узагальненні їхнього досвіду, підготовці доповідей з проблем педагогіки, стимулювання найбільш підготовлених учителів до науково-дослідницької роботи.
  2.  Комплектування та поповнення бібліотечного фонду літературою з питань самоосвіти та самовдосконалення, а також новинками психолого-педагогічної
    літератури.
  3.  Проведення циклів лекцій, групових та індивідуальних консультацій, семінарів.
  4.  Систематичне підбиття підсумків самоосвітньої роботи вчителя (співбесіди, колоквіуми, звіти на засіданнях педради і методоб'єднань), визначення завдань і
    змісту самоосвіти на новий навчальний  рік,  аналіз  якісних підсумків навчально-виховного процесу.

Технологія організації самоосвіти педагогів-предметників може бути представлена у вигляді наступних п'яти етапів:

Перший етап — установчий, передбачає налаштування на самостійну роботу; вибір мети роботи, виходячи з науково-методичної теми (проблеми) школи; формулювання особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.

Другий етап — навчальний, коли педагог ознайомлюється з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми освіти.

Третій етап — практичний, під час якого відбувається накопичення педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, здійснення експериментів. Практичну роботу супроводжує вивчення літератури.

Четвертий етап — теоретичне осмислення, аналіз та узагальнення накопичених педагогічних фактів. На даному етапі доцільно організувати колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; творчі звіти про перебіг самоосвіти на засіданнях МО чи кафедри, на районних МО; відвідування з наступним обговоренням відкритих уроків з обраної проблеми та інші колективні форми роботи.

П'ятий етап — підсумково-контрольний, на якому педагог має підбити підсумки своєї самостійної роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. Головним тут є опис здійсненої роботи та встановлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі.

Система самоосвітньої роботи вчителя передбачає: поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та способів засвоєння й збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного педагогічного досвіду; поступове освоєння .методів дослідницької та експериментальної діяльності.

План самоосвіти вчителя має містити: перелік літератури, яку слід опрацювати; визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи; передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звіту тощо).

Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, доцільно розподіляти на окремі теми і зберігати у вигляді карток, спеціальних зошитів, тематичних тек, особистого, педагогічного щоденника. Важливе значення в процесі самоосвітніх занять має вміння працювати з літературними джерелами: робити виписки, складати конспект, тези прочитаного, розгорнутий план чи анотацію.

У шкільному методичному кабінеті на допомогу вчителям у самоосвітній діяльності має бути сформований банк матеріалів: списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури; матеріали з ППД; різні варіанти планів самоосвітньої роботи; тексти доповідей; зразки рефератів за наслідками самоосвітньої діяльності; зразки конспектів літературних джерел; новинки психолого-педагогічної літератури.

Показники ефективності педагогічної самоосвіти — це насамперед якість організованого вчителем навчально-виховного процесу та професійно-кваліфікаційне зростання педагога.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

Це одна з форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення й узагальнення практичного передового досвіду.

За тематикою науково-практичні конференції можна поділити на три основні типи:

міжпредметного характеру;

за окремими темами;

проблемні.

Технологія проведення науково-практичної

конференції

Тему конференції визначають заздалегідь (за 3—5 місяців). Тривалість її роботи здебільшого 1—2 дні. Основним підготовчим та організаційним органом конференції є оргкомітет, сформований із методистів-фахівців, учителів-методистів, учених-педагогів тощо.

Підготовчі функції оргкомітету:

затвердження запропонованої тематики конференції;

обговорення й затвердження програми проведення конференції, куди входять: календарний план, регламент, програма пленарних і секційних засідань;

обговорення матеріалів до збірника доповідей або тез;

підготовка тексту запрошень тощо.

Організаційні функції оргкомітету:

На пленарному засіданні розглядають основні теоретичні питання висунутої проблеми.

На секційному засіданні (2—3 секції) розглядають окремі шляхи розв'язання даної проблеми (обмін досвідом роботи, спостереження та обговорення навчальних і виховних занять тощо). Водночас учасники вносять конкретні пропозиції щодо ефективного вирішення обговорюваного питання.

На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секції, обговорюють і ухвалюють рекомендації конференції з даної проблеми.

Зворотний зв'язок науково-практичної конференції:

конференція дає змогу за відносно короткий час ознайомити педагогів з результатами досліджень;

завдяки надрукованим збірникам доповідей або тез є можливість довести до відома всіх шкіл регіону наукову інформацію про наслідки досліджень і рекомендації щодо запровадження наукових ідей у практичну діяльність;

зауваження й пропозиції, висловлені на конференції, дають змогу керівникам освіти і науково-методичних служб координувати плани педагогічних досліджень, ефективно здійснювати управління цим процесом  тощо.

ОПЕРАТИВНО-МЕТОДИЧНІ

                                           НАРАДИ

Завдання оперативно-методичних нарад (оперативних нарад) — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, запобігання можливим помилкам, виправлення допущених помилок. Тут розглядають питання, які неможливо передбачити заздалегідь.

ПЕДАГОГІЧНА ВИСТАВКА

Завдання педагогічної виставки — показ досягнень педагогічного колективу у пропаганді нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення діяльності батьківських та учнівських органів самоврядування.

Виставки розрізняють за змістом і місцем у навчальному процесі — тематичні та оглядові; за тривалістю—постійні та епізодичні.

Організовують виставки кафедри, науково-методичні ради із залученням колективу.

Технологія проведення педагогічної виставки:

визначення та обговорення в колективі проблеми, теми;

визначення місця й часу експозиції;

складання плану підготовчої роботи (розподіл доручень між членами науково-методичної ради);

визначення переліку і терміну збирання матеріалів, які експонуватимуться на виставці (цифрових, текстових, ілюстративних, книг, ТЗН, сувенірів, виготовлених власноруч, тощо);

оформлення супровідних текстів до документів та експонатів (узагальнення й висновки);

систематизація матеріалів (розподіл за темами в експозиційні комплекси);

• складання картотеки наявних матеріалів;

  •  художньо-естетичне оформлення.

Зворотний зв'язок:

  •  записи в спеціальних книгах відгуків;

поширення експонованого ППД, провадження нових педагогічних технологій;

підвищення якості навчально-виховного процесу в навчальних закладах;

заявки від відвідувачів виставки на наступний показ своїх експонатів.

СЕМІНАР